Між небом і подихом
196
Запитай у вітра, де щастя живе —
Він світом мандрує, вивчає дороги.
Він бачить, як хмара у річку пливе,
І як затихають людські всі тривоги.
Він крутить крилаті млини вдалині,
Співає казки у зеленій діброві,
І раптом приносить у лагіднім сні
Слова про безмежну взаємність любові.
Дихне тобі вітер у душу теплом,
Змахне сиву куряву з давнього шляху
І тихо промовить: «Воно під крилом,
У серці твоїм, що не знатиме страху.
Не в дальніх країнах, де сяє кришталь,
Не там, де корони палають у златі...
Я бачив людську і тривогу, і жаль:
Хто вміє любити — ті й так вже багаті».
Щаслива хвилина не йде у туман,
Вона залишається в погляді, в русі —
У слові, що лікує від болісних ран,
І в лагідній, чистій, натхненній музі.
Відредаговано: 15.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
