Між небом і подихом

193

Ти знаєш, всесвіт має дивну логіку,

У ньому кожен крок — то не мара.

Дороги наші схрещені не дотиком,

І випадковостей у нас нема.

Послухай серце: в цій життєвій віхолі

Немає місця фальші чи брехні.

Є душі, що на світ з'явились тихо так,

Щоб в унісон звучати на одній струні.

Як зорі у безмежжі неба синього,

Вони блукають тисячами доріг,

Щоб дочекатись часу заповітного,

Коли Господь з'єднає їх навік.

Для них немає рамок чи обмеження,

Вони вільніші за пташиний спів.

Крізь відстані, заборони й бентеження

Летить зв'язок цей вище всіх світів.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше