Між небом і подихом

192

Сміливо відпускай хто не на варті

Твого спокою, правди і буття.

Вони твоїх тривог і сліз не варті —

Звільняй простір для щасливого життя.

Не витрачай тепла на душі крижані,

Де замість чуйності — байдужий лід.

Хто не молився за твої ясні дні,

Нехай за обрієм лишають згаслий слід.

Ховай свій таємничий сад від холодів,

Своїх перлин не кидай у чужий поріг.

Не треба жити серед прикрих слів,

Чекаючи на тих, хто серце не зберіг.

Ти маєш право на свободу і світання,

На чисту радість без докорів і оман.

Іди вперед крізь сумніви й вагання,

Туди, де сонце розганяє весь туман.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше