Між небом і подихом
188
Коли в тумані гасне далина,
І кожен крок стає важким і звичним,
Твоя нестримна, горда таїна
Раптом вибухне вогнем магічним.
Запалали очі — наче два ножі,
Що розітнули сутінки і втому.
Ми опинились на такій межі,
Де вже немає вороття нікому.
Там світ новий народжує сльоза,
Там дух бунтує, вирвавшись на волю.
І розтинає темряву стрімка гроза,
Коли час приймає власну долю.
Це погляд тих, хто крізь віки ішов,
Хто знає ціну кожному мовчанню.
Там і запекла віра, і любов,
І дотик до найпершого світання.
Дивлюсь в зіниці — і німіє час,
Усе буденне падає до забуття.
Цей неземний вогонь єднає нас,
І змінює крізь час усе життя.
Відредаговано: 15.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
