Я усміхнусь тобі на біль,
Коли згасають ясні зорі.
Розсиплю спогади, як сіль,
У цьому мовчазнім просторі.
Нехай палає все кругом,
Я не покажу світу втому.
Захищу серце цим щитом,
Свого не видавши нікому.
У кожнім слові — таємниця,
У кожнім погляді — вогонь.
Я відпускаю цю в'язницю
Та відпускаю вже долонь.
Тож попри тугу чи жалі,
Дивлюсь у небо гордо й сміло.
Лишаю смуток на землі,
Щоб серце більше не боліло.
Відредаговано: 15.10.2026