Коли здається — все пішло дарма,
І ніч стискає плечі так нещадно,
В душі панує морок і зима,
І вихід віднайти стає так складно.
Притиш свій біг, облиш важкий свій сум,
Дозволь собі хвилину для спочинку.
Звільни свій розум від тривожних дум,
Знайди для серця крихітну іскринку.
Нехай туман загляне у вікно,
І темрява здається нескінченна,
Усе лихе розвіється само,
Бо сила дня — велична і спасенна.
Світанок прийде, зникне цей обман,
Що серце ранить тугою нічною.
Розвіється важкий, густий туман,
І спокій зацвіте перед тобою.
Відредаговано: 09.10.2026