https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
184
Коли достигнуть темні вишні,
І вечір спуститься в сади,
Можливо, стануть трохи ближчі
Усі незвідані нами світи.
І вітер, сповнений медами,
Пройде стежинами землі,
Немов розсипле між роками
Для нас передчуття весни.
Ще не зустрілись наші долі,
Не перетнулися довгії шляхи,
Та вже бринять у кожнім полі
Майбутніх зустрічей штрихи.
І вишні знають щось напевно,
Чого не відаємо зовсім ми:
Любов приходить не раптово —
Лиш дозріває, як сади.
Відредаговано: 09.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
