Світ переповнений жінками,
Вони як зорі в небесах:
Одні — з гарячими серцями,
Інші — з таємницею в очах.
Є ті, що тихі, наче осінь,
Несуть спокій у кожен дім.
А є бурхливі, ніби просинь,
Що ваблять спалахом своїм.
Одні — як книжка таємнича,
Де кожен розділ — дивина.
В інших — краса така велична,
Що п’янить серце без вина.
Хтось прагне затишку і тиші,
А хтось — підкорює світи.
Та комусь вони найближчі -
Для тих, хто зміг свою знайти.
Хтось має вдачу солов’їну,
А хтось — характер, мов граніт.
Але без них, хоч на хвилину,
Умить замре весь білий світ.
Відредаговано: 09.10.2026