Вона тримає половину неба,
У русі кожнім — легкість і краса.
Їй доказів тривожних геть не треба,
Щоб посмішкою гріти небеса.
У її погляді — глибокий спокій,
Незламний стержень, сила без межі.
Вона створює свій Всесвіт широкий,
Де непотрібні жодні міражі.
Її стихія — це свобода й воля,
Сама керує бігом власних днів.
Вже не чекає, що посміхнеться доля,
Бо кожен крок — це впевнений мотив.
Іде вперед — усміхнена, красива,
І залишає чіткий, гордий слід.
Вона і є оця велична сила,
Що так упевнено тримає світ.
Відредаговано: 09.10.2026