Між небом і подихом

178

Колись зірки зійдуться в один ряд,

І небосхил розірве дивну тишу.

Усі слова, що ми сказали навмання,

В ту саму мить космічна ніч запише.

Колись зірки зійдуться — і мине

Усе, що так боліло й не пускало.

І те, що видавалось нам складним,

Таким простим раптом в світі стало.

Розвіється туман нічних тривог,

Дороги зійдуться в одну, єдину точку.

І все, про що мовчали ми удвох,

Вплететься світлом в зоряну сорочку.

Ти тільки вір, дивися в небеса,

Бо кожен спалах там — то знак для нас.

Колись зірки зійдуться. Це краса,

Якій підвладні і життя, і час.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше