https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
177
Я відчýю твоє невагоме крилó
Крізь завісу дощів і стіну самоти.
Все, що між нами колись зацвіло,
Я зумію крізь темні віки пронести.
Ти притишиш мій біль, як туман над водою,
Ти проллєшся у серце мов лагідний світ.
Я назавди пов’язана з цією ходою,
Що лишає на хмарах невидимий слід.
Не розгубиться звук у німому ефірі,
Не згасити вогню, що пульсує в крові.
Ми розкреслили простір на власні сузір’я,
Де слова не потрібні — ні мертві, ні живі.
Хай обрушиться небо і світ заіскриться,
Хай усе забере божевільна ріка —
Твоя душа у мені затаїлась, мов птиця,
І її не сполохає вічність стрімка.
Відредаговано: 09.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
