Між небом і подихом

174

Не відкладай на потім яскраві надії,

Не ховай під замок свої крила стрімкі.

Бо у сірій рутині, в буденній завії

Пролітають роки, наче птахи легкі.

Час, мов дика ріка, пробиває пороги,

І ніхто не поверне учорашній прибій.

Не чекай, що у квітні розквітнуть дороги, —

Вже сьогодні виходь на омріяний бій.

Хай зневіра шепоче про втому і втрати,

Хай лякає туман, що закрив горизонт.

Краще серцем горіти і небо сягати,

Ніж ховати життя у спокійний загон.

Запали своє сонце крізь хмари похмурі,

Розгорни свої мрії на повний екран.

Ти сильніший за шторм, ти сильніший за бурю,

Ти для власної долі — її капітан.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше