Реєстрація

Між небом і подихом

171

Я буду твоїм диким дощем,

Шаленим потоком, що рветься на волю,

Змиватиму тугу із гострим болем,

Усе, що тримало тебе у неволі.

Я впаду на землю гарячим крилом,

Напою твій сад, що згорає від спеки,

Щоб кожне стебло під моїм джерелом

Відчуло життєву снагу і безпеку.

Проллюся на тебе крізь темінь нічну,

Очищу твій простір від пилу й гордині,

І силу верну квітучу й міцну,

Щоб душу твою не лишити в пустелі.

І навіть коли стане важко іти,

Коли похитнуться надії й дороги,

Я руку подам, щоб крізь бурі пройти,

І світло знайти за порогом тривоги.

Подобається

#1361 в Різне
#206 в Поезія

У тексті є: вірші, віра в кохання, серце та любов

Відредаговано: 09.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше