Не бійся втратити. Втрачай.
У світі все не вічне, зрештою.
Хтось тихо скаже: «Зачекай»,
А хтось пройде твоєю стежкою.
Не бійся двері зачинити,
Якщо за ними тільки протяги.
Бо серце втомлюється жити,
Серед красивої міражності.
Я не для ролі запасної,
Не для мовчання між рядків.
Якщо вже бути — то весною,
А не відлунням давніх слів.
Тож усміхнуся і піду,
Залишивши легкий серпанок.
Бо навіть після всіх розлук
Життя почнеться ранком.
І буде кава, буде дзвінкий сміх,
І сонце в шибку вже заглядає.
А щастя любить не сумних —
Воно до вільних себе повертає.
Відредаговано: 09.10.2026