Казала ніч: «Вже спи, маленька,
Тебе я ніжно пригорну,
І подарую в снах тихенько
Цю дивну казку неземну.
Ти заслужила все найкраще,
Що є в житті, і всі блага
До тебе йдуть, і не інакше,
Бо ти найкраща, дорога.
Тепер твоя прийшла година —
Усе збувається без сліз.
Ти засинай, моя дитино,
Під тихий шелест цих беріз.
Засни, заплющ глибокі очі,
Нехай печаль розтане вкрай.
І посеред святої ночі
Свою душевну тишу знай.
Спи солодко, облиш турботи,
Твоє від тебе не втече.
А ніч, позбавлена скорботи,
Торкнеться лагідно плечей».
Відредаговано: 12.10.2026