Між небом і подихом

166

Я намалюю щастя на полотні,

Яскравим світлом розжену туман.

Нехай горять вогні його ясні,

Лікують душу від минулих ран.

Додам туди і затишок, і дім,

Де пахне м’ятою і теплим чаєм,

Щоб у житті мінливому моїм

Завжди жила надія разом з раєм.

Проведу лінію надійних рук,

Що захистять від бурі і тривог,

Щоб серце знало тільки теплий стук,

І світлим був початок перемог.

Останній штрих — і оживе малюнок,

Засяє сонце крізь нічну пітьму.

Це щастя — долі кращий подарунок,

Який у руки вдячно я візьму.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше