Я збережу усе в долонях —
І цей тремкий, прозорий час,
І перший промінь на скронях,
Що так зненацька знайшов нас.
Я збережу твою усмішку,
Твій тихий погляд, кожне слово,
І ту незнану, дивну книжку,
Що ми горнули випадково.
Не розгублю, не впущу в трави,
Хоч як би вітер не старався,
Бо серед тисячі забав ти -
Той світ, що в серці відізвався.
Коли навколо все холоне
І час рахунок свій веде,
Я розтулю свої долоні —
І пам’ять біль весь забере.
Усе залишиться зі мною:
Твій теплий подих, сині сни…
І за прозорою стіною
Сяятимуть твої вогні.
Відредаговано: 09.10.2026