Між небом і подихом
161
В тобі тону, як в синьому вогні,
Де кожен рух твій — невідома хвиля.
Ти став усім, що марилось мені,
Коли надія втратила всі сили.
Твої долоні — лагідна вода,
Що забирає в полон без вагання.
І ця стихія, дика й молода,
Стає моїм останнім сподіванням.
Я не шукаю рятівних човнів,
Мені не треба берега й причалу.
Серед твоїх заплутаних світів
Я віднайшла усе, чого шукала.
В тобі тону... І знаєш, це туман,
У якому зникли всі мої тривоги.
Твоя любов — солодкий мій обман,
Моя єдина й правильна дорога.
Не рятуй мене. Дозволь піти на дно,
Де дихати тобою — то свобода.
Я просто зникну тихо, все одно,
Бо я в тобі. І це, найбільша нагорода.
Відредаговано: 09.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
