А я не сильна, я лише дитина,
Що так чекає сонячних розрад.
Мені потрібна лагідна хвилина
І теплий затишок, мов тихий сад.
Я так люблю, коли сіяє сонце,
Коли дарує промені палкі,
Коли заглядає тепло у віконце
І обіймають руки дорогі.
Мені б у тих обіймах заховатись,
Забути про дорослі всі жалі,
Щоб просто так усьому дивуватись,
Як це буває тільки на землі.
Нехай навколо шторми та негоди,
Я не закрию серце на замки.
Хоч я не сильна від своєї вроди,
Але я можу все, усім вітрам назло.
Відредаговано: 09.10.2026