Між небом і подихом

153

Коли навколо темно й злива,

І опускаються палкі серця,

Згадай: в житті усе можливо,

І кожна стежка кличе до кінця.

Не треба сумувати марно,

Шукати десь далекі береги.

Подивися — навколо гарно,

І тануть вмить зимові сніги.

Буває, ми летимо в завію,

Шукаємо ілюзію мети,

І губимо свою останню мрію,

Яку в душі хотіли зберегти.

Зупинись на мить, облиш тривогу,

І щастя, яке є з тобою,

Лиш роздивитись так важливо

За повсякденною журбою.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше