Я відчуваю — це поріг і простір,
Де кожен видих переходить в крик.
Тут час не йде, він заглядає в гості,
Змиваючи минулого ярлик.
Я відчуваю серцем, не очима,
Як терпко пахне вранішня трава,
Як за моїми круглими плечима
Втома лягає в рими і слова.
Там, де тумани обіймають гори,
Де хвиля б'є у дикі береги,
Я п'ю цей день — гарячий і прозорий,
І змиваю розгубленості сни.
Нехай весь світ кудись спішить затято,
Шукає ідеали на льоту —
Я відчуваю силу просто жити
І нести в серці ніжну повноту.
Відредаговано: 09.10.2026