Між небом і подихом

140

Вперше на небі засяяла зірка палка,

Світ у пітьмі завмирає, весна приплива.

Яскравість приваблює, кличе далекі світи,

Час зачекати, красу неземну зберегти.

Має від серця палати яскрава, жива.

Лине крізь хмари та сині нічні рукава.

Чекає на небі, ту хвилину святу,

Аби передати людині усю магію.

Має здійснити бажання дитяти землі,

Дізнатись таємні мрії великі й малі.

Для неї з’явилась, віддасть весь свій рай,

Ти лиш серцем бажання тихе загадай.

Зірка зів’яне, впаде у бездну нічну,

Лишить на небі надію палку та ясну.

Згасне краса, та здійсниться мета —

Шлях завершила щаслива її дивина.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше