Між небом і подихом
139
Намалюю в небі зорі і веселку у горі,
Щоб для тебе світ розквітнув у любові і теплі.
Я розвію всі тривоги, що осіли у імлі,
І зігрію твої руки у своїй живій зорі.
Розфарбую тихий вечір у яскраві кольори,
Золотим легким промінням вкрию долю і яри.
Щоб ішов ти щасливіший по шовковій траві,
Де для нас співають птахи у ранковій синяві.
Кожен штрих малюнку — це тепло твоїх очей,
Світло лагідного сонця і спокій наших ночей.
Де ми двоє серед тиші, де затишний світ ясний,
І любов у наші душі ллється ніжністю весни.
Доки всесвіт тихо спить і стихає все навкруг,
Я тримаю твоє серце від болі і розлук.
Це мій світ, що я створила для твоєї лиш душі,
Де цвітуть під ясним небом найніжніші ці вірші.
Відредаговано: 09.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
