Якщо спитають: «Де живе любов?»,
Ти покажи на небо над собою,
Де синє небо народилось знов,
Наповнивши, цей світ, увесь красою.
Тоді вкажи на серце в грудях,
Яке так тихо й безупинно б'ється.
Воно тримає весь наш світ в руках,
І з нього ніжність у життя ллється.
Потім згадай про дзеркало думок,
Вкажи на очі, що горять відкрито.
Бо саме в них ховається димок,
Яким усе навколо тихо відігріто.
І наостанок, руку приклади
До тої душі, що не знає тління.
Любов живе там, чиста від біди,
Як наше вічне, лагідне коріння.
Відредаговано: 09.10.2026