https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
128
Ти не зможеш забути цей погляд ніяк,
Він лишився під шкірою, ніби тату.
Це не просто примха, не випадковий знак —
Це світло, що входить у твою пустоту.
Шукай порятунок в обличчях чужих,
Де погляд пустий і немає тепла.
Та пам’ять поверне той спалах і збіг,
Що душу твою до кінця обпекла.
Не сховатись від них у гущавині справ,
Не закрити ту браму, що ми відчинили.
Бо ти в моїх очах цілий світ прочитав,
І в тому читанні ми стали єдині.
Хай час прокладає густу магістраль,
Ці очі — як совість, як вічні вогні.
В них щирість і ніжність, а зовсім не жаль,
Що назавжди тепер відіб'ється в тобі.
Відредаговано: 09.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
