Між небом і подихом

126

Моє кохання — як глибоке море,

Що в тиші береже свої скарби.

Не боїться ні штормів, ні горя,

Його не змити плином боротьби.

Воно не потребує гучних слів,

А дихає, мов вітер у діброві.

І серед тисяч випадкових днів

Відчутна сила в цій живій основі.

Воно, як річка, що в горах бере початок,

Проходить крізь каміння і туман.

І з кожним днем знаходить зміст і спалах,

Долаючи безкраїй океан.

Моє кохання — вічна таїна,

Де кожен погляд — наче одкровення.

Воно без меж - не має дна,

Бо ти для мене — світло і натхнення.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше