https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
122
Я відчуваю, як тобі болить,
І забираю цей важкий туман.
Нехай твоя душа не так горить,
Я затягну собою кожну з ран.
Я заберу цей відчай і цей лід,
Щоб серце обігріти у руках.
Хай зникне болю ненаситний слід,
І розчиняться сльози у зірках.
Я заберу — і станеться весна,
Бо світло має силу над пітьмою.
Коли відпустить пам'ять навісна,
Ти знову станеш вільною собою.
Твій тихий подих — це моя мета,
Коли розквітне спокій у теплі.
Хай змиє біль ця істина свята,
І стане знов легше на землі.
Відредаговано: 31.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
