https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
115
Годинник б’є у тишину — луна,
Секунди пахнуть кавою й полином,
Застигло небо в рамі із вікна,
І час повільно дихає єдиним тоном.
Чекання — це не слабкість, це відвага,
Іти назустріч дням, що за бортом,
Тримати світ, немов останню спрагу,
І не згубити віру під дощем і сном.
Годинник міряє кімнату кроками,
Карбує ритм на стінах і в душі,
Ми виростаємо повільно думками,
Складаючи надію у вірші свої.
Але коли нарешті двері скрипнуть,
І світ повернеться у звичні береги —
Всі довгі дні в одну хвилину зникнуть,
Немов на сонці вранішні сніги.
Відредаговано: 21.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
