https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
114
Ти глибоко в душі моїй проріс,
Мов дикий сад, що не боїться тіні.
Торкнувся серця лагідно, без сліз,
І розчинивсь у кожному тремтінні.
Твоє коріння — в плетиві думок,
У кожнім слові, сказанім спросоння.
Ти — мій тривкий, невидимий зв’язок,
Моє тепле, життєдайне підвіконня.
Не просто гість, не перехожий звук,
А та частина, що була німою.
Я чую ритм твоїх невидимих рук,
Що кожен день ідуть услід за мною.
Нехай і шторм, і вітер, і сніги —
Ти проростаєш вище і сильніше.
Ми перейшли любові береги,
Де ти в мені — за все найголовніше.
Відредаговано: 21.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
