Життя — це вічна весна,
не та, що в календарях цвіте,
а та, що тихо й невпинно
крізь холод у серці росте.
Вона не питає дозволу,
не знає, коли їй прийти,
вона проростає крізь втому
і навіть крізь темні світи.
І в дні, коли небо важчає,
коли розсипається світ,
крізь тишу, крізь втому і морок
пробивається ніжний світ.
Життя — це не просто зміни,
не відлік сезонів і днів,
це те, що живе всередині
й тримає тебе від злив.
І в кожній найглибшій темряві,
де, здається, весни нема,
тихо, без жодного слова
в тобі проростає вона.
Відредаговано: 21.07.2026