Між небом і подихом

104

Я вірю у кохання — світле, чисте,

як ранок, що торкається вікна.

Де кожне слово — щире і урочисте,

де більше значить тиша, ніж слова.

Я вірю у кохання без умов,

де не шукають вигоди й причин.

Де не тікають від простих розмов,

а разом йдуть крізь тисячі хвилин.

Я вірю — є воно, просте і справжнє,

без зайвих драм, без страху і без сліз.

Коли тримаєш руку — і не страшно,

і світ стає спокійнішим, ніж колись.

Я вірю у кохання, що не зрадить,

що не зламає серце навпіл, вщент.

Бо там, де двоє вміють просто бути —

там чистота і є найвищий сенс.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше