https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
102
Вона не терпить жодну пустоту,
Не носить почуття напоказ.
Не відкриває серце будь-кому,
І не втрачає себе щораз.
Іде спокійно, знаючи мету,
Де правда є, а де лише слова.
Кого впускає — ділить висоту,
Кого відпустить — щезне, як імла.
Вона не грає в «може» чи «колись»,
Не тримає тих, хто не її.
Мовчання ж глибше, ніж чиїсь
Порожні й голосні слова чужі.
І якщо поруч — то лише по суті,
Без зайвих ролей і зайвих фраз.
Вона з тих, хто будує власні світи
І не впускає випадкових в свій час.
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
