Між небом і подихом
98
Прийде той день, коли розтане лід в душі,
І зникне все, що там колись давно боліло.
І навіть пам’ять у вечірній м'якій тиші
Вже не триматиме все те, що серце гріло.
І стане легше — мов змінився подих,
Ніби зима назавжди втратила закон.
І там, де був колись безмовний холод,
Прокинеться життя, як світлий тихий сон.
Розтане лід — не різко, як світанок ранній,
Що ніжно небо обіймає і кудись несе.
І кожен біль, такий глибокий і давній,
Втратить свою вагу і просто відійде.
І ти не скажеш: «я зламалась» чи «я сильна»,
Ти просто видихнеш усе, що берегла в собі.
І стане тиша в серці не холодна і не мінлива,
А тепла, як весна, що оживає в тобі.
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
