https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
95
Прийшов холодний вітер у тишу,
І двері відкрив без жодних ключів.
Він приніс щось забуте і вище —
І світ усередині раптом ожив.
Де довго стояла мовчазна зима,
Розквітло те, що не мало імен.
І кожна хвилина вже мала слова,
І кожен подих мінявся щодня.
Він грався світлом у темних кутках,
Змінив звичний ритм у простих речах.
І серце навчилося жити в руках
У чомусь легкому, як світло в снах.
А потім різко — без шуму, без слів,
Він зник, ніби не було його тут.
І все, що розквітло у глибині снів,
Залишилось тишею… без зайвих ланцюгів.
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
