Реєстрація

Між небом і подихом

91

Сяй, моя дівчино, тихо і світло,

Навіть коли похолола весна.

Світ інколи ранить так гостро і гірко,

Та ти цьому світу для щастя дана.

Ти можеш втомитись і трохи згубитись,

Звернути не туди у складній темноті.

Та серед усього, що може розбитись,

Твоя доля — щасливою бути завжди.

Не треба тримати на серці каміння,

Не треба доводити щось комусь знов.

Ти створена жити без зайвого тління,

Де ніжність і спокій, і справжня любов.

Сяй, моя дівчино, рівно й красиво,

Як світло, що гріє у кожному дні.

Бо щастя живе так природно й правдиво —

У тій, що не зрадила себе у собі.

Подобається

#956 в Різне
#118 в Поезія

У тексті є: вірші, віра в кохання, серце та любов

Відредаговано: 22.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше