Реєстрація

Між небом і подихом

90

До блиску тягнеться погляд людський,

Мов світло шукає відлуння у водах.

Та серце обирає шлях непростий —

Шукати тепло не в словах, а в свободі.

Красиве сьогодні палає й горить,

Іскриться, манить, обіцяє багато.

Та швидко зникає, не вміє любить —

Лиш тінню лишається в пам’яті втрат.

А те, що не кличе і не кричить,

Живе непомітно, без зайвого слова,

Воно зігріває, воно не болить —

І в серці росте, як тиха основа.

Бо те, що яскраве, не завжди живе,

І форма не варта глибокого змісту.

Життя не у блиску, що очі веде —

А в добрі, що тихо живе в тобі чисто.

Подобається

#848 в Різне
#99 в Поезія

У тексті є: вірші, віра в кохання, серце та любов

Відредаговано: 08.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше