Мій храм — це я, без стін і без ікон,
Без зайвих слів, без вигаданих див.
Тут кожен біль і кожен тихий стогін
Мене ламав — але не зупинив.
Я сам собі і віра, і дорога,
І світло там, де темрява була.
Не кличу ні порад, ні допомоги —
Я знаю: сила в серці ожила.
Мій храм не там, де вчать схиляти спину,
Не там, де страх тримають за закон.
Він виріс тихо десь у середині —
З моїх падінь, з моїх нових ікон.
І якщо світ розсиплеться на тіні,
І все навколо втратить сенс і шлях —
Я вистою. Бо храм мій — не в камінні,
Він дихає і б’ється в моїх днях.
Відредаговано: 08.06.2026