У голові живуть чужі сліди,
Обличчя, голоси, випадкові тіні,
Вони приходять, губляться, як сни,
І розчиняються у кожній днині.
Вони не просяться у глибину,
Не залишають там свого коріння,
Лише торкають думку навісну
І тихо зникають без сумління.
Та серед них є погляд лиш один,
Який не йде і не шукає зміни,
Він не губиться серед хвилин —
Живе в тобі без жодної причини.
І як би не шумів цей дивний світ,
Не кликав серце в інші відстані,
Лиш він один залишить в тобі слід —
Бо не в думках живе, а в серці істинно.
Відредаговано: 08.06.2026