Між небом і подихом

83

У голові живуть чужі сліди,

Обличчя, голоси, випадкові тіні,

Вони приходять, губляться, як сни,

І розчиняються у кожній днині.

Вони не просяться у глибину,

Не залишають там свого коріння,

Лише торкають думку навісну

І тихо зникають без сумління.

Та серед них є погляд лиш один,

Який не йде і не шукає зміни,

Він не губиться серед хвилин —

Живе в тобі без жодної причини.

І як би не шумів цей дивний світ,

Не кликав серце в інші відстані,

Лиш він один залишить в тобі слід —

Бо не в думках живе, а в серці істинно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше