Між небом і подихом

78

Не в ритмі кроків і не у звучанні,

Що нав’язали тобі чужі голоси,

Душа відлунює власним диханням —

Тим, що не терпить фальшивої гри.

Можна іти по завчених лініях,

Звично тримати чужий камертон,

Та в тій покорі губиться істина —

Серце стихає, втрачаючи тон.

Якщо мовчить у тобі ця мелодія,

Якщо не кличе і не веде,

Значить, не там ти знаходиш гармонію,

Значить, не те у тобі проросте.

Не перекреслюй себе повторенням,

Не привчай серце у тиші пустій…

Якщо душа не знаходить натхнення —

Зміни музику. І будь у собі.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше