Між небом і подихом

58

Я — саме та, в якої добре все,

Без зайвих слів, без зайвої тривоги.

Мій ранок сходить сонцем у росі,

І світ лягає лагідно під ноги.

Я — саме та, що вміє просто жить,

Ловити мить, як птаха у долоні.

Де інші вчаться тільки говорить —

Я чую серце у тихому законі.

Я — саме та, що світло береже,

Хоч вітер іноді мене хитає.

Та серце знає: все колись мине,

І після ночі ранок розквітає.

Я — саме та, що дякує за день,

За сміх, за сльозу, за диво кожної миті.

І навіть серед тисячі пісень

Моя душа навчилась просто жити.

Я — саме та. І досить вже цього.

Бо щастя не у гучних дорогах.

Коли в душі є світло і тепло —

То добре все. І в серці, і в дорогах.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше