Я — саме та, в якої добре все,
Без зайвих слів, без зайвої тривоги.
Мій ранок сходить сонцем у росі,
І світ лягає лагідно під ноги.
Я — саме та, що вміє просто жить,
Ловити мить, як птаха у долоні.
Де інші вчаться тільки говорить —
Я чую серце у тихому законі.
Я — саме та, що світло береже,
Хоч вітер іноді мене хитає.
Та серце знає: все колись мине,
І після ночі ранок розквітає.
Я — саме та, що дякує за день,
За сміх, за сльозу, за диво кожної миті.
І навіть серед тисячі пісень
Моя душа навчилась просто жити.
Я — саме та. І досить вже цього.
Бо щастя не у гучних дорогах.
Коли в душі є світло і тепло —
То добре все. І в серці, і в дорогах.
Відредаговано: 08.06.2026