Мої шляхи — не рівні автостради,
У них пилюка, вітер і дощі.
Я йшла вперед — без зайвої поради,
Несучи світло тихо у душі.
Мої шляхи — не завжди про безхмарність,
Бувало, ніч спадала у душі.
Та крізь втому проростала вдячність,
І віра знов палала у мені.
Мої шляхи — це вибір і терпіння,
Це крок крізь сум і крок у майбуття.
Я не шукала легкого спасіння —
Я просто йшла дорогою життя.
Мої шляхи — це я, жива і вперта,
З вітрами в серці, з небом у руках.
І навіть там, де тиша завмирає,
Я знов знаходжу світло у шляхах.
Відредаговано: 08.06.2026