Між небом і подихом

54

Мої шляхи — не рівні автостради,

У них пилюка, вітер і дощі.

Я йшла вперед — без зайвої поради,

Несучи світло тихо у душі.

Мої шляхи — не завжди про безхмарність,

Бувало, ніч спадала у душі.

Та крізь втому проростала вдячність,

І віра знов палала у мені.

Мої шляхи — це вибір і терпіння,

Це крок крізь сум і крок у майбуття.

Я не шукала легкого спасіння —

Я просто йшла дорогою життя.

Мої шляхи — це я, жива і вперта,

З вітрами в серці, з небом у руках.

І навіть там, де тиша завмирає,

Я знов знаходжу світло у шляхах.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше