Між небом і подихом

53

Весна приходить тихо — між рядків,

Між втоми днів і снів, що відболіли.

Вона торкає душу без думок —

І крига в серці тане вже несміло.

Пробуджується світ із глибини,

Де довго снилися холодні тіні.

І з першої, несміливої весни

Народжується світло в кожній днині.

Новим життям дихає земля,

І кожен крок — як обіцянка долі.

Ще вчора — тиша сіра і німа,

А нині — пульс надії вже доволі.

Тож не бійся — все іде на зліт,

Весна в тобі розквітне неодмінно.

Бо кожен біль колись дає розквіт —

Початком стане ніжно і невпинно.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше