Шляхи долі — не рівна дорога,
Не завжди вони світлом цвітуть.
То губляться в тиші тривоги,
То до мрії крізь бурю несуть.
Іноді вони різко звертають,
Рвуть учорашній звичний маршрут.
Та вони нас не просто блукають —
Вони точно до себе ведуть.
Десь розсиплеться віра на крихти,
Десь похитнеться впевненість вмить…
Та шляхи долі вчать нас міцніти —
Падать, встати… і далі іти.
Тож довірся цим тихим дорогам,
Навіть коли не бачиш мети.
Бо всі шляхи, що дані нам Богом,
Завжди ведуть туди, де ти — ти.
Відредаговано: 08.06.2026