Між небом і подихом

51

Смачних людей не видно на вітринах —

Вони не сяють глянцем напоказ.

У них тепло — як хліб у тихих стінах,

І погляд, що зігріє в слушний час.

Смачні люди — це не про вроду,

Не про слова, що сиплються, мов мед.

Це про присутність — тиху і солодку,

Що гоїть серце краще за рецепт.

Їх пізнаєш по погляду і світлу,

По вмінню поруч бути без причин.

Вони — як чай у вечір непривітний,

Як дім, де ти ніколи не один.

Тож бережи у світі метушливім

Тих, хто душею гріє без ролей.

Бо справжня розкіш — зовсім не у диві,

А мати поруч " смачних " людей.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше