Життя невпинно назустріч крокує,
Минуле вже тане з роками,
Тільки момент цей у світі існує —
все світле, що є поміж нами.
І аркуш уже зовсім не білий,
прописана доля нарешті.
Прийде колись в особисті:
«Мала, я вже тут, а де ти?»
І вмить усі зійдуться планети,
Зірки знов на небі засяють,
Душа перестане блукати —
нарешті ця мить їх возз’єднає.
Ти почекай ще зовсім трішки,
Ще треба дещо зрозуміти,
Але скажу на сто відсотків:
Його призначення — тебе любити.
Відредаговано: 08.06.2026