Між небом і подихом

42

. У снах веди мене за руку

під сяйвом місяця глибоким,

нехай ця ніч не знає строку

і все стає таким святковим.

Ти грій мене, і поглядом велич

здіймай у танці тихо, невагомо,

переплетіння рук і дотиком облич —

не відпускай у те свідоме.

Залиш мене у цім прекраснім сні,

де все спокійно і уже відомо.

Не хочу повертатись в дні,

не хочу я без тебе вже додому.

Перетворюсь на тисячі імен,

щоб знов і знов іти до тебе,

бо лише ти — мій тихий сон,

як все разом — життя у небі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше