Життя — це гра, і істина проста:
Або ти правила напишеш сам,
Або підеш за течією без моста,
Довіривши дорогу випадкам.
Із криком на вустах ідуть роки,
Їх не зітреш, не сховаєш у «спам»,
Бо кожен день — це слід твоїх кроків,
Що назавжди лишається там.
Обмеж кордони. Увімкни цинізм,
Не підпускай нікого аж надто близько.
Не вір у всі солодкі міфи й сни —
Бо з гір казкових падати так слизько.
Закрий для сліз усі шляхи вночі,
На гомін серця реагуй тихіше.
Своє знайди — у щасті, у собі,
І світ навколо стане трохи ближчим.
Даруй себе лиш тим, хто поруч йде,
І в дощ, і в бурю, й у холодні дні,
Тому, хто зліва і праворуч буде,
Хто штиль створити зможе у тобі.
Відредаговано: 09.05.2026