Між небом і подихом

39

Вітаю, друже лютий,

Як ти? І що нового?

Чому у цьому році скутий

І доторкаєшся аж до живого?

У мене як? Та як завжди —

Пишу листа, в душі співаю.

Іду тихенько до мети,

Та головне — іще жива я.

Радію кожному ясному дню,

Бо скільки буде — ще неясно.

Плекаю мрію я свою

І вірю щиро у прекрасне.

Тебе чекала в гості дуже

І часто виглядала у віконце,

Щоб трохи освіжити душу,

А потім дочекатись сонця.

Ось стрімко ти прийшов,

Навкруг мороз і лють блакитна,

І все складається, мов шов,

Життя стає тендітне.

Тихенько стало на душі,

І спокій огорнув мій світ.

Ти відлітай, вже поспіши,

І літу передай «привіт».

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше