Між небом і подихом

34

Під шкіру тихенько ти мені заліз,

Там оселився, мов агент таємний.

Торкаючись думками моїх сліз,

Ти став мені — майже тотемний.

Думками завжди я з тобою,

На самоті — у тебе в голові.

На південь йду я зі журбою,

У мріях разом, та одна — на яві.

Молитвами тебе я проведу,

Оберігаю діамант в долонях.

Я скрізь відчую, я тебе знайду —

І в небесах, і в змінених дорогах.

Тихенько йди, живи своє життя,

Та знай: я поруч — тихо, без умов.

Для мене рай — не місце, а пам’ять,

Де ти живеш між серцем і між сном.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше