Під шкіру тихенько ти мені заліз,
Там оселився, мов агент таємний.
Торкаючись думками моїх сліз,
Ти став мені — майже тотемний.
Думками завжди я з тобою,
На самоті — у тебе в голові.
На південь йду я зі журбою,
У мріях разом, та одна — на яві.
Молитвами тебе я проведу,
Оберігаю діамант в долонях.
Я скрізь відчую, я тебе знайду —
І в небесах, і в змінених дорогах.
Тихенько йди, живи своє життя,
Та знай: я поруч — тихо, без умов.
Для мене рай — не місце, а пам’ять,
Де ти живеш між серцем і між сном.
Відредаговано: 09.05.2026