Між небом і подихом

30

Зачарована квітка надії

пелюстками роси у тіні,

наповнена ніжності мрії,

у долонях сяйва вгорі.

Нескорена бурями пливом,

доторкаючись ледь до землі,

огорнеться надії дивом.

У жалобі тихій на самоті.

Проросте крізь скелю граніту,

міцніше ще стане стебло.

В подоланні перешкод світу

загартується швидше воно.

Засяє маківка над краєм

великого всесвіту мрій.

"Мене вже ніщо не здолає,

я виросла з бурі в імлі."




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше